Виставка ірисів у Львові

Про виставку ірисів у Львові.

На початку червня 2013 року в ботанічному саду Львівського Національного університету ім. Франка в рамках традиційного для саду Дня відкритих дверей була вперше організована і успішно проведена виставка ірисів.

Ідея проведення виставки виникла в приватній розмові одного з членів УСІ з директором ботанічного саду Прокопівим А.І. Це був спланований ботсадівський захід, в рамках якого можна було показати свої колекції.

На адресу Правління УСІ прийшло запрошення взяти участь у цьому заході. Але планова дата його проведення, про яку йшлося в листі, співпала з щорічним, заздалегідь спланованим заходом Спілки – датою проведення ІІІ з’їзду УСІ в саду Ігоря Хороша в Тернополі. А організація будь-яких заходів  паралельно з загальними заходами УСІ – то є недопустимим і некоректним по відношенню до УСІ, особливо, якщо це було би сплановано будь-ким із членів Спілки. Зрозуміло, що Правління УСІ не змогло прийняти запрошення, щоб організувати участь наших колекціонерів у виставці. Тому ми звернулися до членів Спілки, що проживають поблизу Львова, з пропозицією надати по можливості сорти зі своїх колекцій, щоб доповнити ними сорти із колекції ботанічного саду. Члени нашої Спілки І.Лукава та М.Іванів охоче відгукнулися на цю пропозицію, тим більше, що несподівано в останній момент дату проведення Дня відкритих дверей (отже і виставки) було перенесено. Звичайно, що їх колекційні сорти продемонстрували відвідувачам величезне різноманіття Високих борідкових ірисів. Організатори навіть не чекали такого ажіотажу. Адже лише одиниці із тисяч закоханих в цю квітку можуть приїхати на виставку до Києва. Тож приємно було констатувати шалений інтерес львів’ян та гостей міста до виставки. Хоча, за словами Ірини Лукавої, тільки одиниці з них могли реально оцінити те, що побачили, деякі з них впізнавали сорти і питали про новинки, але левова частка відвідувачів були в легкому шоці від побаченого. Ввечері, перед закінченням виставки, всі іриси були роздані і відвідувачі були знову вражені тим, що квіти просто дарували, а не продавали, хоча дехто і пропонував гроші.

На жаль, культура ірису не дуже поширена на Західній Україні і справжніх поціновувачів далеко не така кількість, як в інших регіонах. Але все ж приємно відзначити велику цікавість квітникарів і пересічних громадян до ірису і ми бачимо, як розширюється в географічному розумінні коло любителів ірису. Хочеться в цьому сенсі лише побажати, щоб подібні заходи планувалися в ботанічних садах різних регіонів України, і щоб дати їх проведення не співпадали з датами проведення виставки та з’їзду УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛКИ ІРИСУ. Тоді наші колекціонери зможуть брати ширшу участь у них, демонструючи вирощені їх дбайливими руками сорти не лише зарубіжної, а і вітчизняної селекції, відкриваючи людям широкі можливості знайомства з розмаїтим світом ірисів.

І. Лукава, А.Черногуз.