Громадська організація "УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ІРИСУ" Про іриси для початківців
Найкращий спосіб перейти
через мінне поле – йти по чиїхось слідах.
Свої перші іриси, голубий і жовтий, я похоронила на грядці дуже глибоко, щоб не вимерзли. Під час своїх перших запилень я тицяла пиляками де завгодно, тільки не туди, де треба. Всі мої перші сіянці мали брудний зеленовато-жовтий колір і тоді я вирішила більше не сіяти іриси. Потім, правда, передумала. Свої перші іриси спурія перед посадкою я кілька днів сушила, добре, що в тіні. Але їх не можна сушити!! Скільки ще подібних ляпів в мене було… Деякі початківці наступають на ті граблі, на яких раніше побувала і моя нога. Вам не обов’язково повторювати мої помилки, прочитайте цю статтю, може вдасться уникнути неприємностей. Попереджаю – тут ви майже нічого не прочитаєте про агротехніку ірисів, це тема іншої розмови
З чого почати? З вибору продавця і сортів.
Багато років тому, вибираючи свої перші іриси, я збирала каталоги колекціонерів-ірисівників, порівнювала ціни і замовляла там, де іриси були дешевшими. З фінансової точки зору це було виправдано, але такий підхід призвів до кількох дуже неприємних розчарувань і підтвердження приказки про те, що скупий платить двічі. Зараз я знаю – брати треба не там, де дешевше, а там, де пропонують якісний посадковий матеріал. Як це визначити? Методом проб і помилок, його ще називають методом наукового втику або методом перебору варіантів. Перебирайте варіанти і знаходьте оптимальні для себе джерела отримання рослин. Одна порада – мусите впевнитися, що фірма (чи приватна особа), в яких ви хочете придбати рослини, реально існують, бо останнім часом з’явилося багато фейкових сайтів. За якими ознаками можна виявити аферистів? Я про це напишу, пізніше. Про сорти – можливо є сенс починати з недорогих і перевірених. Майте на увазі – низька ціна не є ознакою того, що це поганий сорт. Низька ціна свідчить про те, що цей ірис в продажі багато років, є достатня кількість посадкового матеріалу, а збільшення пропозиції закономірно зменшує ціну. Більше того – інколи перевірений часом старий сорт є привабливішим і витривалішим, ніж якась страшенно дорога новинка, тому ще раз наголошую, що ціна – це ще не показник цінності і якості сорту. Але утримайтеся від спокуси накупити багато дешевих сортів, кількість не завжди переходить в якість Наполегливо рекомендую звернути увагу на іриси української селекції. Зараз в Україні з’явилося багато дуже достойних сортів, які нічим не поступаються зарубіжним, більше того – вони вже адаптовані до наших умов, вони дешевші і вони мають зрозумілі назви. Останній аргумент є дуже суттєвим для тих, хто, не знаючи англійської мови, ламає язик об назви сортів – Braises Incandescentes, Boysenberry Buttercup – ні вимовити, ні запам’ятати. А ще думка про те, що це наш вітчизняний продукт, має тішити наші серця гордістю за здобутки співвітчизників. Купуємо українське!
Підпишіть рослини!
Знайшли свого продавця, замовили, благополучно отримали рослини і посадили? Не лінуйтеся, підпишіть їх. Це вбереже вас від розчарування, помилок і припущень про пересорт. Що думають початківці? “Я запам’ятаю.” Не запам’ятаєте. Ви забудете де був посаджений той чи інший ірис через кілька годин чи кілька днів. А якщо ви загубите перелік замовлених рослин, то визначити сорти буде дуже складно.“Коли іриси зацвітуть – я впізнаю”. Не факт. Є багато сортів, які подібні між собою, деякі мають спільних предків і візуально дуже схожі. Порівняйте кілька однотонних сортів – білі, сині, голубі – чи завжди можна безпомилково ідентифікувати їх? Природа-матінка інколи може добряче пожартувати і навіть в результаті різних схрещувань два гібридизатори можуть отримати подібні сіянці. Візьмемо два чудові сорти – Parisian Dawn (KeppelI, 2006) та Illusionist (Ghio, 2011), бачите суттєві відмінності? Я не бачу.
Як підписати?
Можна купити пластикові садівнички чи бірочки, вони служать кілька сезонів. Економніший спосіб – одноразові пластикові ножі, дешево і сердито. Чим підписувати? Один з варіантів – перманентний чорний маркер, але це мусить бути якісний маркер, інакше через деякий час написи змиваються або вигорають від сонця. Як радісно потім, коли треба терміново знайти якийсь сорт, повзати між ірисами і розшифровувати залишки ієрогліфів на бірках, написаних власною рукою! Тому від маркера я майже відмовилася, кілька років підписую бірки, не повірите, звичайним простим олівцем. Ці написи зберігаються набагато довше, не стираються, не вигорають, не змиваються. А ще заведіть журнал, його вистачить на роки, нарисуйте в ньому схему грядок і запишіть розміщення посадок. В цьому журналі можна записувати перелік придбаних рослин і ті сорти, які плануєте купити в наступних сезонах, не покладайтеся на свою пам’ять. Також заведіть папку з чистими файлами – в ній можна зберігати чеки, квитанції, накладні. Я вже писала про те, що одного разу мої претензії щодо пересорту зійшли нанівець після того, коли відома в Україні фірма зажадала, щоб я пред’явила накладну про отримання рослин. Накладну я загубила, рекламацію відхилили.
Не чекайте рясного цвітіння в перший рік!
Ірис не обов’язково зацвіте наступної весни. Більше того – цвітіння дуже виснажує рослину, тому було б краще, щоб ірис не цвів. Я для цього рано навесні видаляю квіткові бруньки (фото 1 і 2 внизу), але не всі знають де знаходиться ця брунька, та й не кожен наважиться власними руками вирізати квітку в зародку. Важливо! – це можна робити тільки тоді, коли і вас є хоча б мінімальне поняття про будову кореневища ірису, інакше добрі наміри можуть привести до плачевних результатів.
Менш травматичний для нашої психіки спосіб – дочекатися першої квітки і все-таки виламати квітконос. Все-одно не хочете цього робити? То й не робіть! Можливо через рік ірис і не зацвіте, але ж будуть квітувати інші нові сорти. А може він зацвіте рясно, часто це залежить від сортових особливостей. Ще одна неприємність – під час першого квітування не завжди проявляються окремі сортові ознаки – гофрування чи мереживність, наявність ріжок чи петалоїдів, не завжди сорти з японською формою квітки демонструють цю форму, та й розміри квіток не вражатимуть. Інколи може скластися враження, що нам підсунули не той сорт. Звичайно, якщо замість жовтого ірису цвіте синій – це явна помилка, але якщо перший раз ви отримали нещасну деформовану квітку – зачекайте наступного цвітіння, дайте рослині ще один шанс.
Іриси хворіють.
Всі продавці наголошують, що вони посилають здоровий посадковий матеріал. Так воно і є. Власники великих колекцій просто зобов’язані слідкувати за станом рослин, халатність може призвести до втрати частини колекції. Та будьте готові до того, що не всі посаджені іриси можуть пережити зиму, і не варто в цьому звинувачувати продавця. Якщо іриси вкорінилися і пішли восени в ріст, якщо кореневище щільної консистенції без ознак загнивання – ви отримали здоровий посадковий матеріал. Але навіть здорові іриси можуть постраждати, якщо вони входять в зиму мокрими (дощі в листопаді і грудні, а потім морози), якщо взимку відлиги чергуються з різким похолоданням, якщо навесні по снігу утворюються льодові кірки – в таких випадках іриси можуть пошкодитись чи загинути. Навіть у найдосвідченіших ірисівників бувають втрати – це може бути новий і недешевий сорт, це може бути старий перевірений і, здавалось би, адаптований сорт, який росте вже багато років. А ще причиною загибелі ірису може бути сам власник, якщо він посадив рослину з порушенням елементарних правил агротехніки.
Весняна обрізка – видалення хворої квітковї бруньки.
Ох мені печаль велика!
Що робити, якщо ірис все-таки загинув? Нічого. Не брати це близько до серця і повторювати слова графині де Бельфлор з п’єси Лопе де Вега “Собака на сіні” – “То не великая потеря, теряют больше иногда.” Пам’ятайте – це тільки квітка, при великому бажанні цей сорт можна купити ще раз. А потім ще раз… Жартую. Хоча WHY BE NORMAL я купувала двічі, FASION DIVA тричі, Full of Magic в 2015 році я придбала четвертий (!) раз, ну дууууже вже він мені подобається. Нарешті в 2016 році зацвів, будемо сподіватися, що на цей раз він приживеться. Склалося враження, що вирощування ірисів – це суцільні втрати? Ні, насправді вірогідність того, що ірис загине, дуже мала. Зате кількість позитиву, який ми отримуємо при їх цвітінні, сторицею компенсовує ці незначні втрати.
Скільки-скільки?
Делікатне питання. Не всім подобаються ціни на іриси і не всі розуміють, як вони формуються. Декого лякають трьохзначні числа, для когось 50 грн – великі гроші, і це можна зрозуміти. Дехто обурюється: “Квітка не може стільки коштувати!” Друзі, зайдіть на сайт будь-якого з провідних селекціонерів світу і подивіться, скільки коштують нові сорти. Нові – це сорти, які були запропоновані до продажу в цьому році (сезоні). Вони надходять в Україну по ціні 50-60 доларів (плюс транспортні витрати). Наступні кілька років ціна на них поступово знижується, але вони поки що не є доступними для широкого загалу. Ці сорти можна побачити в колекціях окремих колекціонерів, знайти і придбати їх в Україні складно не тільки через те, що вони дорогі, просто немає достатньої кількості посадкового матеріалу. Сподобався сорт, але ціна кусається? Чи ви ладні заплатити за нього любі гроші, але ніхто його не продає? Ви будете мати цей сорт, але не тепер, трошки пізніше, через рік чи два він з’явиться в багатьох колекціях і ціна на нього знизиться… Щоб тільки бажання не зникло.
Чому нові сорти коштують так дорого? Уважно дивимося на фотографію К. Кеппела справа, вона дає уявлення про те, скільки часу і сили треба вкласти для того, щоб отримати кілька рослин, що заслуговують на увагу і які потім стають сортами. Значна частина сіянців мігрує до компостної купи. І краще за самого Кеппела не скажеш: “Remember the old saying, “Behind every successful man is a woman”? May I suggest an iris-themed corollary? “Behind every successful iris hybridizer is a big compost pile.” “Якщо за кожним успішним чоловіком стоїть жінка, то за кожним успішним гібридизатором стоїть велика компостна купа.”(Мій вільний переклад)
Комусь це здається очевидним…але я все-таки напишу. Бо мене часом про це питають. Іриси:
а) не вироджуються;
б) не перезапилюються;
в) не міняють забарвлення (якщо тільки вони не уражені вірусом). Незначні зміни можливі в межах норми реакції модифікаційної мінливості, але синій ірис ніколи не стане білим!
г) високі іриси не перетворюються на карликові і навпаки;
д) в ірисів підземна частина не бульбочки і не цибулини. В борідкових ірисів це кореневище, в неборідкових – корінь або кореневище. Хоча, мушу сказати, є і цибулькові іриси.
е) кореневище борідкових ірисів не можна тримати у воді (якщо ви не можете їх відразу посадити);
є) іриси зимують у відкритому ґрунті, їх не потрібно восени викопувати і зберігати до весни в підвалі.
Шановні майбутні власники великих і малих колекцій ірисів! Майбутні видатні селекціонери і гібридизатори! Хотіла наприкінці статті написати кілька речень про те, що не святі горшки ліплять, що дорогу осилить той, хто йде, бла-бла-бла…, але потім вирішила показати одну фотографію. Вона внизу. Це моя перша клумба і мої перші квіти. Успіхів!
Ірина Лукава.