ШАНОВНІ КОЛЕГИ-ІРИСІВНИКИ!
Минув іще один ірисовий сезон. Сплив іще один рік існування нашої громадської організації – Української Спілки Ірису. Що ж цікавого, дієвого, нового відбулося в житті УСІ?
На кінець 2012 року Спілка нараховувала 40 членів і 2 колективні члени. Порівняно з 2011 роком наші ряди виросли, і це не може не радувати – охочих приймати участь в заходах УСІ щороку стає все більше. Проведено чергову виставку Високих Борідкових ірисів, що стала уже традиційною, і яку з нетерпінням чекали тисячі шанувальників ірисів. Цьогоріч на виставці свої колекції показали 10 членів УСІ з різних регіонів України, де квітування ірису було саме у розпалі. На жаль, не всі змогли показати свої колекції з найкращого боку, оскільки багато кращих сортів у центральних та південних регіонах уже майже закінчили квітування. Важливою подією стала презентація на виставці колекції сіянців української селекції.
Також вперше на виставці було проведено суддівство Високих Борідкових ірисів. Більше, ніж у 10 номінаціях командою суддів було визначено кращі експонати та названо прізвища кращих експонентів. Це ще один крок уперед в роботі Спілки.
Черговим етапом знайомства зі світом ірисів став другий з’їзд УСІ. Це була довгоочікувана подія, і не було сумнівів, що кожен член Спілки забажає відвідати один із кращих ірисових садів України, де зібрано найновіші сорти ірисів світової селекції. Відгуки про це можна знайти і в мережі інтернет, і на сторінках нашого видання.
Продовжується робота з реєстрації вітчизняних сортів ірисів та складання єдиного реєстру сортів ірисів, що вирощуються в садах українських ірисівників. Щоправда, на цьому шляху виникають труднощі – все ще дуже мало колег надсилають свої каталоги для внесення в єдиний реєстр. Звичайно, це справа добровільна. Але це наша спільна справа, адже каталог багато що може сказати про власника колекції. Він має бути абсолютно чітким і грамотним, без непрофесійної самодіяльності: коли, наприклад, назва сорту, перекладена з однієї мови на іншу чи, взагалі, незрозуміло звідки взята назва і т. п. І починають «гуляти» від каталогу до каталогу, інтернетом декілька трактовок одно і того ж сорту, що приносить безлад… Особливо слід бути уважними при складанні своїх каталогів власникам провідних ірисових колекцій, бо вони є першоджерелами нових сортів для українських ірисівників.
Уперше у 2013 році на маршруті третього з’їзду буде проведено суддівство вітчизняних сортів у ґрунті. Для цього сорти, які надіслали наші гібридизатори, висаджено на окрему конкурсну ділянку. Така сама ділянка чекає і на маршруті наступного, четвертого, з’їзду. У цьому році мають бути висаджені сорти на маршруті наступного з’їзду, та, поки що, ділянки для їх посадки не знайшлося, оскільки ніхто із ірисівників не зголосився запросити до себе в сад членів УСІ на проведення з’їзду ні у 2015, ні 2016 році. У зв’язку з цим хочеться відзначити, що поряд із серйозними колекціями ТВ- ірисів ми в Україні маємо і чудову колекцію SDB- ірисів, де зібрана велика кількість сортів, багато з яких уже відсутні в інших садах і є раритетними. З цією колекцією варто було б ознайомитися всім членам Спілки.
Приємно відзначити активність членів Спілки на щорічних Зборах, де відзначалися як позитивні моменти, так і недоліки у роботі Правління. Звісно, що ми вітаємо перш за все конструктивну критику, яка допомагає нам у спільній справі,адже членство у Спілці – це добровільна посильна допомога, спрямована на рух уперед , на згуртованість дій усіх і кожного з єдиною метою: сприяння розвитку ірисівництва в Україні в цілому і вітчизняного ірисівництва, зокрема. І на цьому шляху, як і скрізь, все гладко бути не може. Як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить. Тож ми маємо бути вдячні тим колегам, які докладають зусиль до роботи Спілки і допомагати їм в міру своїх сил та можливостей . Кожна розумна ініціатива завжди вітається, якщо вона слугує спільній справі.
Хочу нагадати, що всю потрібну інформацію про заходи, які проводить наша організація, можна отримати на сайті УСІ, який поступово наповнюється інформацією. Хочу підкреслити, що не слід плутати сайт УСІ з розважальним контентом. Наш сайт є офіційною , доступною широкому загалу, сторінкою в Інтернеті, що слугує для доведення потрібної інформації до членів Спілки. Тож його формат та наповнення відбувається, перш за все, виходячи з мети його створення.
Інша справа – наш бюлетень. Він просто зобов’язаний бути цікавим. І Правління докладає до цього чимало зусиль. Ми закликаємо всіх небайдужих членів УСІ допомагати нам, надсилати свої нариси, статті, цікаві спостереження – все, що пов’язане з ірисівництвом. Як не прикро, але більшість наших ірисівників просто відвідують заходи Спілки. Хотілося б більше ініціативи, конструктивних пропозицій, спрямованих на подолання недоліків і покращення роботи УСІ, започаткування нових рубрик бюлетеня. Саме на сторінках нашого видання українські гібридизатори повинні показувати «на люди» свої цікаві сорти і сіянці, ділитися своїм досвідом по відбору кращих серед них. Оскільки більшість чудових зарубіжних сортів має недостатню зимостійкість в умовах України, нам слід звернути особливу увагу на створення вітчизняних сортів із підвищеною зимостійкістю. В своїй роботі варто поєднувати як мінімум два аспекти: квітка має бути довершеної форми, а вся рослина – міцною і стійкою до несприятливих умов та хвороб. І, на жаль, в цій роботі недостатньо використання лише кращих новинок світової селекції, треба звертати увагу і на старіші сорти, що зарекомендували себе в умовах нашого клімату з найкращого боку. Їх теж треба використовувати в селекційній роботі, щоб отримувати здорові рослини. І в цьому плані наш бюлетень теж може стати місцем для цікавих дискусій.
Дуже добре, що більшість членів Спілки активно відгукуються на прохання заповнити листи Симпозіумів, які показують смаки і уподобання українських ірисівників. Результати опитування , як і наші виставки, показують високий рівень вітчизняних колекцій ірисів, і у цьому плані наші ірисові сади не поступаються кращим садам Європи.
На цій приємній ноті залишається побажати всім вітчизняним ірисівникам успіхів у справі подальшого розвитку ірисівництва, а нашим гібридизаторам – якнайкращих сіянців, що у майбутньому стануть сортами, відомими далеко за межами України. Головне – невтомна праця, рух уперед. Дорогу подолає той, хто йде!