ІІІ з”їзд УСІ Тернопіль

                                                         ТЕРНОПІЛЬ-2013

Така вже природа людини, особливо, коли вона причетна до краси, а надто, до створення цієї краси власноруч, – хочеться бачити своє творіння завжди і в будь-яку пору року. І ми, ірисівники, тут в перших рядах. На жаль, плоди нашої праці так швидко розлучаються з нами…Та це насправді не так, адже залишається назавжди згадка про побачене, не забуваються наші зустрічі і враження. Саме зараз ми майже закінчили роботи в садах і можемо ще і ще раз пригадати літо, сезон цвітіння ірисів і все, що з цим пов”язане. А це в першу чергу наші виставка та з”їзд. Тож можемо пригадати прекрасне, “файне місто Тернопіль”, де проходив наш Ш з”їзд.

Саме так назвав своє рідне місто господар саду Ігор Хорош у запрошені, яке дбайливо було заздалегідь розіслане кожному члену УСІ. З’їзд проходив 8-9 червня 2013 року. Саме в Тернополі живе і успішно займається селекцією ірисів відомий український ірисівник, учасник міжнародних виставок ірисів Ігор Хорош. Майже в центрі міста знаходиться акліматизаційно-селекційний сад п.Ігоря, де росте понад тисячу сортів ірисів і близько сотні його власних та величезна кількість гібридних сіянців, лише одиниці з яких після ретельного відбору і спостережень поповнять когорту вітчизняних сортів.

Сорти Хороша не раз були відзначені на міжнародних конкурсах та виставках. Досить лише згадати ОДНУ КАЛИНУ, СОНЕТ ШЕКСПІРА та БІЛЕ ТАНГО, які разом попали в п”ятірку кращих сортів Європи н конкурсі в Польщі. В десятку кращих входили славнозвісний ДЕЛЬФІН І РУСАЛКА та СЕРЦЕ ОКЕАНУ на конкурсі світового рівня в італійській Флоренції.

Приз французських журналістів на конкурсі в Парижі отримав красунчик ЧЕРЕМОШ… Тож було багато причин у наших колег-ірисівників, як колекціонерів, так і тих, хто сам щось намагається створити подібне, побачити цей диво-сад. Тим більше і випадала чудова нагода побувати в одному з найкрасивіших міст України – Тернополі. Можна було відразу ” вбити двох зайців”. До Тернополя приїхали не лише члени Спілки, а і багато гостей. Для всіх була організована зустріч, замовлені місця в кращих готелях в центрі міста. Відразу відчувалася чітка організація міроприємства, ніхто не лишився поза увагою п.Ігоря та його помічників. Перша половина дня присвячена знайомству з містом: пішохідна екскурсія з гідом та прогулянка на катері . І це теж все продумано, адже одночасно з різних регіонів учасники та гості приїхати, звичайно, не могли. На з’їзд прибули 34 члени УСІ, а також гості, всього 48 чоловік.

Прекрасна екскурсія історичною частиною міста,також гості відвідали тернопільські храми, пізніше була незабутня прогулянка на катері,а келих шампанського створив неповторний настрій.

Звичайно, учасники з’їзду мали велике бажання потрапити в Долину ірисів п.Ігоря. І ось ми в селекційному саду.

Тут п.Ігор плекає кращі гібридні сіянці ірисів,які піщзніше стають відомими у світі сортами. Також тут є величезна колекція зарубіжних сортів.У саду п.Ігоря ростуть не лише іриси,тут можна побачити велику колекцію трав’янистих та деревовидних півоній, колекцію лілейників, бузків, хвойних рослин, магнолій. До речі, прекрасним доповненням до ірисів, багато з яких ,на жаль, закінчували цвітіння, стали квітучі кущі сортових півоній. Багато учасників нашого форуму скористалися приємною нагодою і з цікавістю знайомилися з сортовим різноманіттям півоній. І тут нам пощастило, бо серед гостей був сам В.Ф.Горобець – відомий фахівець, селекціонер півоній. Він з радістю відповів на наші запитання щодо цих квітів. Окремо слід сказати і про новинки зарубіжних сортів ірисів, що ростуть в теплицях і знаходилися в повному розквіті.Присутні мали змогу все це з цікавістю і задоволенням оглянути. На жаль, не зовсім вдало пройшло навчання з конкурсного суддівства вітчизняних сортів, оскільки не вдалося побачити свіжі квіти та їх оцінити. Що ж, надію не втрачаємо, зробимо це на наступних з”їздах. Дуже приємно було поспілкуватися з п. Ігорем щодо відібраних ним для спостережень сіянців. А їх в саду дійсно багато і всі вони чудові. Та ,за словами селекціонера, майже всі вони його чимось не влаштовують. Висока планка вимог до своїх сортів. І це правильно. Зараз у нас багато хто проводить запилення ірисів і більшість помилково вважає, що будь-який сіянець, що сподобався, треба негайно реєструвати, щоб похизуватися власними , з дозволу сказати, сортами. А хто з нас доcконало вивчає своїх претендентів у сорти? Хто роками спостерігає за ними? Головне – бігом подати заявку, а що далі? І випускаємо ми в широкий світ поряд із достойними, дійсно на рівні зарубіжних сортів сорти-одноденки, сорти-інваліди, які не мають, де приткнутися, бо не є конкурентноспроможними. От і треба, не соромлячись, звертатися за порадою до досвідчених селекціонерів.І неабияка роль в такому спілкуванні належить нашим з”їздам, особливо, коли вони відбуваються в таких садах, як сад Ігоря Хороша. На згадку про відвідини господар подарував кожному свій сорт-новинку, що названий на честь відомої художниці Наталі Басараб.

Ввечері всіх люб”язно запросили до затишного ресторану на святкову вечерю з нагоди проведення ІІІ з”їзду УСІ.

Окрім власне вечері в ресторані відбулося вручення дипломів перможцям виставки ірисів у Києві за більше, ніж 10-ма номінаціями, відеопривітання від друзів спілки, вручення посвідчень членам УСІ. Великою і надзвичайно приємною несподіванкою була галерея картин із власної колекції господаря, на яких були майстерно вишиті іриси п.Ігоря . Ми були в захваті! Не було жодної людини серед нас, кого б це видовище залишило байдужим. Лише для вишивки сорту ОДНА КАЛИНА майстриня використала 86(!) відтінків білого кольору. На нас з картин дивилися живі іриси! і ,звичайно, вся вечеря супроводжувалася живою музикою, ми мали унікальну можливість долучитися до високого мистецтва, як до естради, так і до класики , як до вокалу, так і до танцю.

Зрозуміло, що насамкінець господар подякував всім присутнім і висловив надію, що ця зустріч в “файному місті” перша, але не остання. В неділю для всіх бажаючих була організована захоплююча поїздка в комфортабельному автобусі Почаївську Лавру.

Ми особисто та всі учасники третього з’їзду вдячні господарю за організацію цього міроприємства. Захід проведено, не боїмося цих слів, на найвищому рівні, про що говорять у своїх відгуках і наші колеги із Росії. Отже, українські ірисівники уміють не лише невтомно працювати, але і достойно організувати свої з’їзди і змістовно відпочити.Так тримати!

Алла Черногуз, Марія Іванів.

ТАМ БУЛО НАПРОЧУД «ФАЙНО»

або «Спогади про з’їзд»

Нещодавно,  переглядаючи фото з Тернополя, а саме з третього  з’їзду  Української Спілки Ірису, у мене виникло велике бажання поділитися своїми враженнями з оточуючими. Поєднання побачених квітів та  вишуканої архітектури Тернополя залишає глибокі  та, насамперед, теплі спогади про зустріч, що базується на ідеї любові до краси, в даному випадку до  Ірисів! Але не самі Іриси створили ту неповторну мальовничість своїх пелюсток…  Отже, по черзі. Плануючи відвідати з’їзд у якості гостей,  ми зупинили свій вибір на готелі Галичина, з номерів якого відкривається дуже гарний вид на Тернопільське  озеро. Наш ранок першого дня з’їзду розпочався з привітання сонечка, що грайливо сяяло у вікна нашого номеру. Підбадьорившись ранковою сонячною «підзарядкою», ми вирушили на зустріч членів  Спілки. Було приємно побачити таку кількість людей, які може були і незнайомі один з одним, але їх усіх єднало  одне спільне – любов до Ірису. Події, які з нами відбулися далі і про які я хочу  Вам розповісти, не відбулись би, якби не господар Ірисового саду  Ігор  Хорош. Саме Ігор був тим центром тяжіння, який зміг того сонячного  ранку зібрати навколо себе велику кількість людей.  Завдяки його бажанню та великим зусиллям, зустріч членів УСІ на з’їзді  відбулася  на такому високому рівні, якого ніхто собі і не міг уявити. Хто ніколи не був у Тернополі,  зміг побачити та почути про події, які творили це місто. Наш екскурсовод , дуже приємна і шляхетна молода пані,  розповіла у найдрібніших деталях як про квітучі часи міста, так і про часи його занепаду. Ми пройнялися  красою Тернополя, цього справді європейського міста, і пливучи на прогулянковому  катері по штучно створеному озеру . Воно знаходиться майже в центрі і є візитною карткою Тернополя. Красу споглядання завершували Іриси, власноруч висаджені Ігорем на Острові Кохання. Підбадьорившись вітром, що приємно дмухав нам в обличчя на борту катера, та келихом пінистого шампанського, ми вирушили на квітучі плантації Ігоря. Слів не вистачає аби передати красу квітів, яку можна оцінити лише побачивши їх… Але перед  відвідуванням  власне  самого саду Ірисів усі бажаючі зайшли до салону квітів «ІГОР», що зручно розташувався у центрі міста. Там нас зустріла ціла галерея  квітів. Всі полиці були заставлені живими ірисами. Кожна квітка супроводжена етикеткою з назвою сорту та прізвищем оригінатора.  Там можна було побачити майже всі сорти господаря саду Ігоря  Хороша – відомого гібридизатора і знавця ірисів, чиї сорти ОДНА КАЛИНА, СЕРЦЕ ОКЕАНУ, СОНЕТ ШЕКСПІРА, ДЕЛЬФІН І РУСАЛКА  та інші відомі і достойно оцінені  далеко за межами України. Чим не виставка Ірисів? Враховуючи невеликі розміри приміщення та масу квітів , складалося враження , що ти в самому центрі райдуги, де все переливається різноманітними барвами… Несподіванкою та приємним сюрпризом для всіх стала і зустріч членів УСІ  на урочистій вечері . Приємна та дружня атмосфера, що вирувала в ресторані  «НАТАЛІ», гармонійно доповнювала враження, отримані від побачених наживо Ігорових Ірисів та Ірисів, що клопітливо були увіковічені в картинах та вишивках  на стінах святкової зали закладу. Доповненням до і так розчулених  сердець були виступи дійсно талановитих людей, які поділилися з нами частинкою своєї душі через виконані ними чудові пісні. Гарним завершенням вечора були виступи  майстрів танцювального колективу, окремі з яких супроводжувала чарівна скрипка. Але це ще не все. Наступного дня члени Спілки та гості мали можливість відвідати одну з найвідоміших святинь України  –  Почаївську Лавру та джерело Святої Анни. ІІІ з’їзд  Української Спілки Ірису закінчився, але спогади залишаться надовго.  Велика вдячність Ігорю Хорошу за його зусилля та вибачення за ті безсонні ночі, які йому довелось пережити  у зв’язку з такою грандіозною організацією з’їзду. І на завершення хочу іще раз повторитися: не самі Іриси створили ту неповторну мальовничість своїх пелюсток… Слів не вистачить аби передати красу квітів, яку можна оцінити лише побачивши їх.

Юлія Д., гість