Громадська організація "УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ІРИСУ" Вітаю Вас, шановні колеги-ірисівники!
Проминув черговий рік роботи нашої Спілки, ми перегорнули іще одну нову сторінку історії…
Перш за все, приємно відзначити, що наш колектив продовжує кількісно зростати, і на цей момент в списку маємо красиве число – 50 членів. Будемо докладати зусиль, щоб і надалі Спілка була осередком українського ірисівництва, осередком поширення знань про нашу улюблену квітку, будемо щедро ділитися своїми секретами вирощування ірисів.
Серед добрих справ, поряд із успішно проведеною в Києві черговою виставкою ірисів та надзвичайно гарно організованим з’їздом у Тернополі, слід відзначити і долучення багатьох наших колег до виконання статутних положень УСІ, а саме – поширення і розвиток, у першу чергу, українського ірисівництва. Що мається на увазі? Це закладення ірисарію в Умані, де висаджено виключно сорти вітчизняної селекції. І це тим знаменно, що у 2014 році виповнюється 100 років від дня народження Ніни Мірошниченко – людини, яка, власне, і поклала початок українській селекції ірису, чиє прізвище відоме не лише в Україні, чиї сорти і сіянці в свій час користувалися величезним попитом серед любителів квітів. І сьогодні ще багато з них за декоративністю не поступаються сучасним сортам. Тому УСІ виступила з пропозицією присвятити закладку ірисарію вшануванню пам’яті Ніни Мірошниченко з встановленням пам’ятної таблички саме на ділянці, де висаджені її сорти. І це лише наш перший крок. В планах встановити нагороду за найкращий ірис української селекції – медаль Ніни Мірошниченко. Наша наступна виставка і з’їзд мають пройти під знаком вшанування Ніни Мірошниченко.
Правління і надалі докладатиме всіх зусиль, щоб в Україні всюди квітували іриси. Майже кожен із членів УСІ займається благочинністю: надає посадковий матеріал для озеленення своїх міст, сіл і містечок. Ми це добре знаємо, хоча далеко не кожен про це нас повідомляє , вважаючи, що то є звичайна справа. Так, це і має стати звичайною справою для членів Спілки, але ж ця справа є доброю, а про добрі справи варто говорити.
Окремо хочу відзначити високий рівень організації з’їзду в Тернополі, і подякувати всім, хто відгукнувся на запрошення, приїхав і відчув святкову атмосферу нашого зібрання, завдяки якому про нашу Спілку заговорили за межами України; нам почали по-доброму заздрити. Рівень наших заходів було піднято на високу планку завдяки величезній роботі, проведеній Ігорем Хорошем та його командою. У цьому напрямку хочеться працювати і далі, адже всі такі заходи згуртовують колектив, об’єднують Україну, знайомлячи нас із різними її куточками, з їх історією та культурою. У Тернополі було організовано чудову екскурсію історичною частиною міста і велику культурно-мистецьку програму. Сподіваємось, що надалі стане традицією під час проведення заходів УСІ по можливості організовувати оглядові екскурсії, ознайомлювати наших колег з природою та історією тих місцевостей, де розміщені сади ірисівників.
Поруч з цим, маємо ще багато справ, розпочатих і незакінчених. Дещо не встигли, дещо видається недосконалим. Дуже прикро, що роботою Спілки опікується лише Правління та іще декілька колег. Справа добровільна, але ж добровільна для всіх. Ми дякуємо всім членам нашої організації, хто відгукується на наші прохання і допомагає. Ми закликаємо активніше долучатись до спав спілки, зокрема реагувати на запити Правління, зокрема щодо стану каталогів, вчасного надсилання листів Симпозіумів тощо. Ми зверталися до всіх членів Спілки з проханням долучитись до перевірки правильності назв сортів у своїх каталогах, але у результаті частина назв з української просто була перекладена англійською на свій розсуд. Ми маємо пам’ятати, що наша громадська організація покликана поширювати і розвивати культуру ірису, знання про іриси – ми не займаємося торгівлею посадковим матеріалом. Хоча дехто, напевно, помилково вважає, що членство в УСІ дає зелене світло шаленому накручуванню цін і подекуди просто непорядності. Ми закликаємо наших колег пам’ятати про дотримання статутних вимог нашої Спілки. Не треба плутати членство в УСІ з бізнесовими інтересами (для цього існують об’єднання виробників посадкового матеріалу – можливо там краще себе будуть почувати деякі наші колеги) . Ще раз підкреслюю, що УСІ не має і ніколи не буде мати нічого спільного з комерційною діяльністю і закликаю ірисівників не спекулювати членством в Спілці в своїй бізнесовій діяльності , а краще піднятися на висоту в очах своїх колег, зробивши гарний і грамотний сайт чи каталог. Тим самим ви долучаєте до культури ірисівництва всіх, хто матиме з вами справу, купуючи іриси. Особливо ретельними слід бути нашим оригінаторам ірисів, записуючи назви своїх сортів, бо їх каталоги в цьому випадку є першоджерелами і їх помилки потім «гуляють» полями і дачами. Варто більш прискіпливо підходити і до реєстрації культиварів, чітко виконуючи вимоги Міжнародного реєстратора –AIS. Якщо ми боремося за чистоту і сортність ірисів, що вирощуються в Україні, і якщо ми зібралися в один міцний і дружний колектив – давайте будемо неухильно дотримуватися тих вимог, яких дотримуються наші колеги за кордоном , зокрема, просимо не включати в свої каталоги незареєстровані культивари, чиї б вони не були. Адже цим самим ви, шановні колеги, вносите повний безлад в світ ірисів.
Всі ці моменти, на яких я зупинилася, можна назвати робочими, адже вони свідчать про те, що наша діяльність не застигла на місці, що Спілка працює і розвивається. Є велика надія і впевненість на краще і в нашій організації, і в нашій Україні. Нам лишається працювати і прикрашати плодами нашої праці життя всіх громадян нашої великої і красивої держави, бо «не хлібом єдиним» живе людина. Тож зробимо квітучою нашу Україну, щоб у кожному її куточку розквітла «ірисова райдуга»!
Алла Черногуз